Сальдо Володимир Васильович

Історія Херсону

Місто Херсон було засноване указом Катерини ІІ від 18 червня 1778 року.
У Херсоні починалося будівництво Чорноморського флоту. Вересневим днем 1783 р. зі стапелів адміралтейської верфі було спущено на воду перший великий корабель «Слава Екатерины».

З Херсоном були тісно пов’язані долі багатьох історичних осіб Росії й України 18 ст. Одним з ініціаторів міста став князь Г.О. Потьомкин-Таврійський, а керівником будівництва фортеці – І.А. Ганнібал – двоюрідний дід О.С. Пушкіна. Визначним організатором флоту був адмірал М.С. Мордвінов, а адмірал Ф.Ф. Ушаков не тільки брав участь у створенні бойових кораблів, але й готував їх екіпажі до дій проти турецького флоту.

Колишню запорозьку славу примножували козаки та їх отамани: Сидір Білий, Захарій Чепіга, Антон Головатий, зусиллями яких було створене Чорноморське козацьке військо.

У 1787 році командуючим військами при Херсоні та Кінбурні був призначений видатний полководець О.В. Суворов. Він першим відзначив патріотизм херсонців, готовність захищати місто у важку воєнну годину.

Наприкінці 18 ст. Херсон відіграв важливу роль у розвитку внутрішніх та зовнішніх економічних зв’язків Росії. Через Херсонський порт здійснювалася торгівля з Францією, Італією, Іспанією та іншими країнами Європи.

У 1803 р. Херсон став центром губернії. У місті розвивалося цивільне суднобудування, виростали підприємства з переробки продукції сільського господарства. Після 1861 року намітився значний зріст економічного потенціалу краю. З проведенням днопоглиблювальних робіт у руслі Дніпра, Херсон знов набув значення важливого морського порту. На початку 20 ст. десятки мільйонів пудів хліба щорічно вивозилися звідси до Англії, Німеччини, Данії та інших держав.

Промислові підприємства міста постачали продукти харчування, легкої промисловості, суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, лісообробки. У 1907 р. залізнична колія з’єднала Херсон з великими містами країни, а у 1908 р. дала струм перша міська електростанція.

На 1914 рік населення Херсона перевищило 80 тис. чоловік. Місто було не тільки адміністративним, але й культурним центром Півдня України. Тут функціонувало більше 50 шкіл, училища, 6 гімназій. Визначних спеціалістів готувало земське сільськогосподарське, морехідне, медичне, комерційне училища, учительська семінарія. У місті діяли театр, музичне товариство, бібліотеки, два музеї. Значну роботу з розбудови та благоустрою виконувала міська дума.

Звістка про повалення самодержавства була отримана в Херсоні 2 березня 1917 р. У цьому ж місяці в місті утворився орган самоврядування “Комітет порядку та спокою”, що підлягав Тимчасовому уряду і який очолив губерніальний комісар П.Д. Горич. 13 березня 1917 р. виникла Рада робітничих та солдатських депутатів, головою якої став прапорщик О.І. Кліменко. Третім претендентом на владу в Херсоні стала українська губерніальна Рада на чолі з колишнім вчителем В.М. Чехівським.

У добу між Жовтневою і Лютневою революціями всі партії отримали легальне становище. У Херсоні діяли партії: есерів, кадетів, більшовиків, меншовиків, українських націонал-демократів тощо.

18 січня 1918 р. в місті була встановлена влада Рад. Цей період тривав два місяці. Було проведено націоналізацію підприємств, ліквідовано старий адміністративний апарат, встановлено в місті “революційний порядок”.

5 квітня 1918 р. місто було захоплено військами австро-німців, спільно з українськими січовими стрільцями. В Україні настала доба правління гетьмана П. Скоропадського, яка протрималася 8 місяців. Після Листопадової революції в Німеччині австро-німецькі війська залишили Херсон.

На зміну прийшла влада Директорії, а 29 січня 1919 р. в місто прибули англо-франко-грецькі війська.

8 березня 1919 р. загони 1-ої Задніпровської дивізії під командуванням Г.М. Григор’єва захопили місто і влада перейшла до Ради робітничих та солдатських депутатів. Під її керівництвом проводилася політика радянського уряду –“Військового комунізму”.

З 13 серпня 1919 р. Херсон перейшов під головування військ А.І. Денікіна.

16 квітня 1920 р. до міста вступила Червона армія.

Із закінченням громадянської війни у Херсоні почалася робота по відбудові промисловості та господарства. Відновлюються: завод Гуревича, верфі Вадона, майстерні ім.Комінтерна.

В березні 1923 р. Херсон став центром Херсонського округу. До червня 1925 р., до ліквідації губерній він входить до складу Одеської губернії. У 1925 р. в місті проживало 46 тис. 230 чоловік. Були збудовані великі промислові підприємства: кондитерська фабрика (1928 р.), консервний завод (1929 р.), електромашзавод (1932 р.), бавовняно-переробний завод (1933 р.), у 1931 р. збудовано нові корпуси судноремонтного заводу ім.Комінтерна, закінчилося спорудження елеватора – одного з найкрупніших в державі, споруджувався нафтопереробний завод.

Збільшив обіг вантажів херсонський порт (у 1939 р. з нього було перевезено 1 млн. тонн вантажів).

У 1941 р. в Херсоні був відкритий аеропорт. На цей рік в Херсоні працювали чотири поліклініки, 3 лікарні, 22 дитсадка, 59 шкіл, 7 дитячих будинків, 2 ВУЗи.

З початком Великої Вітчизняної війни 22,5 тис.чол. з Херсонщини вступили до лав добровольців. З Херсона у серпні 1941 р. евакуйовані були заводи: нафтопереробний, сільськогосподарського машинобудування, судноремонтний. За 20 діб евакуації на лівий берег Дніпра було переправлено 130 тис.чоловік. У середині серпня 1941 р. німецько-фашистські війська підійшли до Херсону. Відважно захищали місто воїни 51-ої стрілецької дивізії і моряки Дунайської військової флотилії. Оборона міста тривала з 15 по 18 серпня, коли Херсон був захоплений фашистами. 13 березня 1944 р. період окупації закінчився і місто було визволене військами 49-ої гвардійської стрілецької дивізії під командуванням полковника В.П. Маргелова, та 295-ої стрілецької дивізії під командуванням полковника О.П. Дорофєєва.

За визволення Херсона наказом Верховного головнокомандуючого 49-ій гвардійській стрілецькій дивізії, 295-ії стрілецькій дивізії, 377-ому артилерійському полку, 1-му авіатранспортному полку, 243-ому окремому батальйону зв’язку, 773-ому окремому радіозаводу було присвоєно звання “Херсонський”. 15 воїнам за визволення міста було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу. 30 березня 1944 р. Херсон знов отримав статус обласного міста.

У повоєнні роки м. Херсон перетворилося на крупний промисловий, сільськогосподарський та культурний центр на півдні України.

Галузеве формування промисловості Херсона, в цілому, закінчилося в 50-ті роки, коли запрацювали виробничі потужності суднобудівного заводу, заводів ім. Петровського, нафтопереробного, бавовняного комбінату.

У 1951 р. розпочалося будівництво суднобудівного заводу, а вже через три роки з його стапелів зійшли перші 2 танкери “Херсон” та “Грозний”. Всесоюзною будовою був бавовняний комбінат, закладення першої черги якого – прядильно-ткацької фабрики №1, відбулося в грудні 1952 р. В січні 1955 р. було випущено перші метри тканини.

У 60 рр. В місті відкрито тролейбусне сполучення. З 1961 р. розпочався регулярний рух суден на підводних крилах за маршрутом Херсон-Одеса.

В березні 1977 р. в Херсоні почалося будівництво автомобільного мосту через Дніпро, який зв’язав місто з лівобережжям та Кримом.

За великі досягнення в розвитку промисловості, будівництві культурно-освітніх закладів та житлових будівель, а також на честь 200-річчя міста Херсон було нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора (1978 р.).

Сьогодні у Херсоні мешкає більше ніж 400 тисяч населення. Сучасний Херсон – адміністративний, індустріальний і культурний центр області. Місто розташоване на правому березі Дніпра у 25 км від Дніпровського лиману Чорного моря. Територія міста – 68,7 км2.

Відстань від Херсона до Києва автошляхами – 603 км. Місто поділяється на три адміністративних райони: Дніпровський, Суворовський, Комсомольський. Херсон – морський та річний порт на Дніпрі.

Основні галузі промисловості міста: машинобудування і металообробка (2 суднобудівних і судноремонтний заводи), АТ “Херсонські комбайни”, заводи електробудівний і електромеханічний, карданних валів, “Жовтень”, “Прибій”; хімічна і нафтохімічна – заводи “Дельта”, нафтопереробний, резинотехнічних виробів; стекольна – завод скловиробів, будівельних матеріалів; легка – бавовняний комбінат, шкірозавод, взуттєва, швейна фабрики; харчова – консервний комбінат, рибокомбінат, масло- і молокозаводи, м’ясокомбінат, комбінат хлібопродуктів, хлібокомбінат, кондитерська, макаронна фабрики та інші.

До послуг населення в місті діє досить розвинена мережа лікувальних закладів. У 1990 р. у Херсоні відкрито діагностичний центр, який є одним з найкращих в Україні. 2 лікарні – обласна та Суворовського району – мають статус клінічних. В Херсоні створені всі необхідні умови для навчання. В місті працює 71 загальноосвітня школа, з’явилися учбові заклади нового типу: приватні школи, гімназії, ліцеї (фізико-технічний, журналістики та бізнесу, педагогічний), коледжі (морський) та інші.

У 1998 р. в Херсоні на базі трьох ВУЗів – педагогічного, індустріального та сільськогосподарського було утворено три університети.

Герб м. Херсона	Пам'ятник адміралу Ушакову	Ворота Херсонської фортеці